Електрокардіографі́я (скорочено ЕКГ) — метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають у серцевому м'язі під час його діяльності, з поверхні тіла. Криву, яка відображає електричну активність серця, називають електрокардіограмою (ЕКГ). Таким чином, ЕКГ — це запис коливань різниці потенціалів, які виникають у серці під час його збудження.

Як роблять ЕКГ?

• ЕКГ проводиться на Електрокардіографі ELI 230, який має 12 каналів налаштування окремо для кожної вікової категорії і статі, це робить діагностику максимально точною і виключає ймовірність «людського фактору».
• ЕКГ займає 5-10 хвилин, під час яких кардіологічні імпульси перетворюються на хвилясту лінію, що друкується на спеціальному папері чи виникає на моніторі комп’ютера.
• Безпосередньо перед початком процедури не можна робити фізичні вправи.
• Не рекомендується пити холодну воду, каву, міцний чай та енергетичні напої.
• Пацієнт лягає на кушетку, оголює необхідні ділянки тіла (руки, ноги, груди, до яких кріпиться близько 10 датчиків), до яких прикріпляються електроди.
• Під час запису електрокардіограми пацієнт повинен зберігати спокій та не рухатися.

Який алгоритм дій використовують при аналізі ЕКГ?

• Оцінюють регулярність серцевих скорочень;
• Підраховують число серцевих скорочень;
• Оцінюють характеристики зубця Р, (виявляють джерела ритму, наявність, форму, послідовність виникнення по відношенню до QRS-комплексу);
• Аналізують форму і ширину QRS-комплексів, ставлення зубців комплексу по відношенню один до одного: параметри сегмента RSТ і зубця Т, інтервалу Q – Т;
• Визначають положення електричної осі серця.

Кому необхідно робити ЕКГ?

Вважається, що кардіограму роблять після серцевого нападу чи інфаркту міокарда. Проте, це обстеження необхідно робити вже тоді, коли є наступні ознаки:

• Відчуття пришвидшеного серцебиття;
• Задишка при фізичних навантаженнях, ходьбі;
• Болі за грудиною;
• Артеріальна гіпертензія.

Що можна виявити за допомогою ЕКГ?

• Частоту та регулярність серцевих скорочень (для діагностики аритмії).
• Помітити гостре чи хронічне ушкодження міокарда, що дасть змогу попередити інфаркт міокарда та ішемічні хвороби серця.
• Виявити порушення обміну калію, кальцію, магнію та інших електролітів.
• Розпізнати блокаду серця – порушення внутрішньосерцевої провідності.
• Зробити висновки про несерцеві захворювання, наприклад, розпізнати тромбоемболію легеневої артерії.
• Діагностувати гостру серцеву патологію за допомогою кардіофону.

Які хвороби можна діагностувати за допомогою ЕКГ?

• аритмію;
• пошкодження серцевого м’яза;
• зміни рівня натрію та калію в крові;
• вроджений порок серця;
• кардіоміопатію;
• міокардит;
• серцевий напад (як поточний, так і той, що був у минулому);
• погане кровопостачання серцевої артерії;
• фібриляцію передсердь;
• серцеву недостатність;
• тахікардію;
• синдром слабкості синусового вузла.

Прочитати кардіограму серця та визначити на ній грубі порушення, що загрожують життю людини, без проблем може будь-який практикуючий лікар. Розгорнутий висновок повинен робити кардіолог або лікар функціональної діагностики, оскільки часто зустрічається складна патологія провідності та інші стани, що вимагають специфічних знань та чималого практичного досвіду.